Мовою йоруба в Африці перекладені вірші подружжя з Чернігова
Знай наших! Вірші подружжя з Чернігова вже перекладені мовою йоруба, якою в Африці говорять 20 мільйонів людей.
Прекрасна новина – вірші народних поетів України Тетяни та Сергія Дзюби перекладені мовою йоруба. Це – мова, якою розмовляє народ йоруба. Нею спілкуються понад 20 мільйонів мешканців в Африці – у Нігерії, Того та Беніні. В Нігерії вона має статус офіційної мови. Перекладач – відомий поет Олуволе Одуєбе (Oluwole Odujebe) з Нігерії. Натомість Сергій Дзюба чудово переклав його вірші українською.
Це – 94 переклад творів Тетяни та Сергія мовами народів світу.
Пропонуємо увазі читачів вірші Сергія та Тетяни Дзюби чарівною мовою йоруба.
By Tetiana Dziuba
* * *
Ọjọ na pakoda pẹlú
Kìràkìtà idiko ọkọ ojú irin
pàápàá àwọn òjiji ndì
Gígùn lórí ọna ọkọ ojú irin
Tí o lọ sí ibi okuku
Ọnà tooro.
Wọn jẹ ìlàkọjá fún
Awọn obinrin
Àbuku gidigidi fún Anna Karenina
Asi pin wọn ni ya pẹlu
Awọn ṣòro
only till dawn.
Títí di idaji, nikan
* * *
Idakẹ rọrọ yíò sì wà
Nípa aawọ ọ ìrètí
Alafia yíò sí wà
Nípa aawọ ìdùnnú
Awọn eso orí igi yíò sí já bọ́
Túká sí méjì;
Awon awe rẹ yíò sí jẹ jíjẹ
Fún àwọn ololufẹ
Ti kò ní kobiara sí igbe
Eefa lẹhin awọn ẹka igi
Ti o jẹ egun atijọ fun-un.
* * *
Iyọ̀ àsìkò sí nyoro
Bíi erupẹ lati inú ogbóo
Agogo
Ohun joni, ohun duni, ohun rírà
Àti pé otun yòrò
Paradà di òkun
Tio daradara nipa
Irúsókè
Lori isan iranti.
Ose ni laanu wipe kopẹ,
Nítorípé ilẹ ni awọn ènìyàn
Tia dá.
Àti pé òkun jẹ tí iyò.
* * *
Àwọn omoba birin nigbogbo igba nbọ sowo
Awọn òmùgọ,
Bẹẹni awọn agba
Atijọ ọlọgbọn wí.
* * *
P’èmi lori nọmba agogo
Ti nko mọ, ni
Ìgbà tí
Ẹnikẹni kòsí níbẹ lati gbé
Ìpè náà.
Ní igba náà ni ngo gbọ
Ọhún
Ti mo ti fẹ gbọ.
By Serhii Dziuba
* * *
Lórí ọwọ́ ogbóo fadakà
Ní ọmọdé bínrin
Ti nyarun rẹ
Pẹlu iyari ninu iná òṣùpá
Kódà ohùn kò síri ojú ara rẹ
Nínú digi abami ní
Níbi tí oti n’wo
Ojú tó wunjo
Ohun ti àjèjì
Obirin.
* * *
L’orí erékùṣù
Tí o jin bí omijé Eefa
Ti o sunmọ pẹkipẹki
Leba afọju òkúta fúnfún
Ní bi ipẹkun aiyé
Ti ọwọ leka
Tí kò bá sa wọnú òkín.
Orin si ti ṣawarii
Ibùgbé
Ti yíò tí bí
T’akọ
T’abo.
* * *
Pẹ l’aiye
Kọ we diẹ
Má dá órun l’ẹbi
Fun awọn ẹsẹ rẹ.
* * *
Arewà tín sunkún:
her eye –
Ojú rẹ
Ti ipepe nro omijé
Npe
Òsùmàrè
* * *
Ẹyìn ará
Edakun ẹdakẹ –
Èmi kò gbọ ariwo òkun o.
* * *
Ogbologbo
Dùùrù nla náà
Gọ sí oro
Bíi ọmọdé.
Translated into Yoruba by Oluwole Odujebe
Ці ж вірші відома поетеса, педагог, міжнародна громадська діячка, Принцеса Ловелін Ейо з Нігерії переклала англійською мовою.
By Serhii Dziuba
* * *
On eternity’s silver palm
a little girl
combs her hair
with moonlit comb
and doesn’t see her face
in the capricious mirror
where her glance is
with the wrinkles
of an unknown
woman.
* * *
On an island
as distant as Eve’s tears,
hugged tightly
by blinding white rocks,
where the horizon
could be captured
if it didn’t run into the sea,
the music found
a shelter
to give birth
to a Man
and Woman.
* * *
Live long,
write little
and don’t blame Heaven
for your sins.
* * *
Crying beauty:
her eye –
lashes in tears
attract
a rainbow.
* * *
Folks,
please, be quiet –
I cannot hear the sea.
* * *
Old, old
guitar stands heavily
in the corner,
like a child.
By Tetiana Dziuba
* * *
The day departed with the railroad station’s clamor,
and the shadows became as long as the tracks
which lead into night’s blind alley.
They are crossed by women,
diminished anna kareninas,
who are sheltered from problems
only till dawn.
* * *
There will be silence the color of hope,
there will be peace the color of happiness,
and the apple will fall, splitting in two;
its halves will be eaten by happy lovers,
who won’t notice the crying Eve behind the branches
cursing her ancient scurvy.
* * *
The salt of time seeps
like sand from an ancient clock,
it burns, aches, irritates
and then dissolves
becoming sea,
in which it’s pleasant to rock
on waves of remembrance.
Unfortunately not for long,
because people are land creatures,
and the sea is of salt.
* * *
Princesses always fell for fools,
says folk
wisdom.
* * *
I ring the numbers, which
I don’t know by heart, at the time
when nobody picks up the phone.
Only then I can hear the message
I always wanted to hear.
Translated by Lovelyn Eyo
А тепер – гарні вірші Олуволе Одуєбе (Oluwole Odujebe) в перекладі народного поета України Сергія Дзюби.
Олуволе Одуєбе (Oluwole Odujebe), м. Лагос, Нігерія
Відомий письменник. Родом із Лагосу (Нігерія). Навчався у Лагоській баптистській академії. Потім вивчав архітектурні технології в престижному технологічному коледжі Яба в Лагосі. Має міжнародний сертифікат (PMI-PMP) з управління проектами від PMI (м. Філадельфія, США). Також він – член Американського товариства якості (ASQ) в м. Мілуокі, США.
Пристрасний, цікавий поет і майстерний прозаїк. Автор бестселерів на Amazon. Міжнародний діяч, який послідовно бореться за мир в усьому світі, відстоює права людини, свободу, справедливість, популяризує літературу та культуру Нігерії за кордоном і творчість відомих зарубіжних письменників – в Африці.
Більшість його літературних творів отримали чудове визнання, почесні нагороди та щиру підтримку міжнародних спілок і академій. Нагороджений Почесним дипломом Міжнародної літературно-мистецької Академії України за значний власний творчий доробок і популяризацію української літератури в Африці.
Засновник групи африканської літератури, Спілки письменників світу в Facebook, до якої входять члени з понад 50 держав.
Прекрасно переклав вірші народних поетів України Тетяни та Сергія Дзюби мовою йоруба, а пан Сергій переклав його вірші українською.
Сумую за тобою!
Я так сумую за тобою,
За поглядом очей прегарних!
Доба минає за добою –
Так безкінечно, довго, марно…
Бо як же назавжди забути
Ті пристрасні, жагучі миті?!
Ані громи, ні зливи люті
Вже не могли нас розлучити.
В чарівнім полум’ї гарячім
Неслися, сповнені коханням!
Тепер лише журливо плачу,
Самотній уночі та зрання…
Цілунків чари пригадаю –
Чутливо ніжних, дивовижних,
Які були розкішним раєм, –
Тож розквітав, неначе вишня!
Я вірю – станемо щасливі,
Хотітиму тебе довіку…
Прилинь, моє кохане диво,
І воскреси знов чоловіка!
Після дощу, перед сонцем
Я не боюсь найбільших злив,
Громів і блискавиць жахливих;
Бо той, хто раз це пережив,
Вже сподівається на диво.
Якою б не була пітьма,
Втече враз відьмою від світла…
Оманою – густий туман?
Та все, мов Фенікс, знов розквітне!
Авжеж, рясний періщить дощ,
То й хай, це – на веселку, звісно, –
Прикрасить душі вулиць, площ
І розпросториться, як пісня!
Здається, світ – лише з тривог,
Коли довкола – хмари чорні…
Всміхнеться сонечко, мов Бог,
І нас, як дітлахів, пригорне!
Хай буря – наче Фантомас,
І хтось пліткує, мов сорока…
Та потім тут жадано, враз
Настануть тиша, мир і спокій.
На спеку нарікати – гріх,
Клясти синоптиків, погоду…
Зірок розсипле місяць міх
І подарує прохолоду.
Зима хай ловить дрижаки,
Тремтить від власного морозу!
Та потім стане навпаки –
Бурульок крапатимуть сльози…
Гойдаємось дещицю літ,
Аж доки забере Всевишній…
Бо так влаштований цей світ –
Красиво, мудро, гірко, смішно!
© Олуволе Одуєбе (Oluwole Odujebe), м. Лагос, Нігерія
© З мови йоруба переклав Сергій Дзюба, місто-герой Чернігів, Україна
